Азербайджан вручив ноту протесту послу ЄС через резолюцію Європарламенту щодо вірменських військовополонених

Факти

• 1 травня 2025 року МЗС Азербайджану викликало посла ЄС Маріяну Куюнджич.
• Послу вручено ноту протесту через резолюцію Європарламенту, яка засуджує затримання Баку вірменських військовополонених.
• Резолюція також підтримує права вірмен з Нагірного Карабаху.
• У МЗС Азербайджану назвали твердження резолюції 'безпідставними та упередженими'.
• Баку вважає заклики до звільнення вірменських військовополонених юридично неприйнятними.
• 8 серпня 2025 року президент Азербайджану Ільхам Алієв та прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян підписали мирну угоду в Білому домі в присутності президента США Дональда Трампа.

Дипломатичний демарш Баку

Міністерство закордонних справ Азербайджану викликало 1 травня посла Європейського Союзу Маріяну Куюнджич та вручило їй ноту протесту. Причиною стала резолюція, ухвалена Європейським парламентом, яка засуджує затримання Баку вірменських військовополонених і підтримує права вірмен із Нагірного Карабаху. На зустрічі представники МЗС заявили, що положення резолюції «спотворюють реальність, суперечать принципам об'єктивності, а також зобов'язанням щодо поваги суверенітету та територіальної цілісності держав». Азербайджанська сторона наголосила, що такий підхід Європарламенту негативно впливає на процес нормалізації в регіоні та на перспективи відносин між Азербайджаном і Європейським Союзом.

Юридичні та культурні претензії відхилено

У МЗС Азербайджану окремо підкреслили, що заклики до звільнення осіб, яких Баку вважає вірменськими військовополоненими, є юридично неприйнятними. Крім того, твердження про «знищення культурної та релігійної спадщини» названо «повністю необґрунтованими та неприйнятними». Послу ЄС передали вимогу утриматися від подібних кроків, які, на думку азербайджанської сторони, завдають шкоди відносинам між Баку та Брюсселем, а також мирному процесу та нормалізації в регіоні.

Мирна угода в Білому домі

Контекстом дипломатичного протистояння стало підписання мирної угоди між Азербайджаном та Вірменією 8 серпня 2025 року. Президент Азербайджану Ільхам Алієв та прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян поставили підписи в Білому домі в присутності президента США Дональда Трампа. Ця угода поклала край тривалому конфлікту на Кавказі, однак резолюція Європарламенту свідчить про те, що питання військовополонених та прав вірменської громади залишаються чутливими.

Реакція ЄС та подальші кроки

Поки що офіційної відповіді з боку Європейського Союзу на ноту протесту не надходило. Посол Куюнджич отримала документ, але зміст можливих консультацій між Брюсселем та Баку не розголошується. Азербайджан наполягає, що резолюція Європарламенту суперечить принципам об'єктивності та поваги до суверенітету держав, і вимагає від європейських інституцій утриматися від подібних ініціатив у майбутньому.

Геополітичний контекст

Підписання мирної угоди за посередництва США стало знаковою подією, яка послабила вплив Росії на Кавказі. Однак резолюція Європарламенту показує, що європейські структури продовжують тиск на Баку з питань прав людини та військовополонених. Баку, своєю чергою, розглядає такі кроки як втручання у внутрішні справи та загрозу крихкому мирному процесу. Подальший розвиток відносин між Азербайджаном та ЄС залежатиме від здатності сторін знайти компроміс щодо цих чутливих питань.

Підсумок

• Азербайджан вручив ноту протесту послу ЄС через резолюцію Європарламенту щодо вірменських військовополонених та прав вірмен Нагірного Карабаху.
• Баку вважає резолюцію упередженою та такою, що спотворює реальність, і закликає ЄС утриматися від подібних кроків.
• Мирна угода між Азербайджаном та Вірменією, підписана в серпні 2025 року за посередництва США, не зняла всіх суперечностей.
• Питання військовополонених та культурної спадщини залишаються каменем спотикання у відносинах Баку та Брюсселя.
• Резолюція Європарламенту може ускладнити процес нормалізації в регіоні та перспективи відносин Азербайджану з ЄС.