Кадровий резерв для держслужби: експеримент на деокупованих територіях та законодавчі ініціативи

Факти

• Експериментальний проєкт створення кадрового резерву для держорганів на деокупованих територіях реалізується в Україні.
• Законопроєкт №13478-1 передбачає запровадження кандидатського та кадрового резервів для держслужбовців категорій Б і В.
• Попередня спроба ввести кандидатський резерв (законопроєкт №3491 від 18.05.2020) була ветована Президентом і не подолана.
• У ЄС кадровий резерв не є універсальним: у Болгарії, Польщі та Латвії він відсутній, у Румунії, Угорщині, Хорватії та Франції існує в різних моделях.
• Принцип 9 Програми SIGMA рекомендує залучати широке коло кандидатів через брендинг роботодавця та інші інструменти найму.
• НАДС фіксує кадровий голод у держорганах через дефіцит кадрів і низькі стартові зарплати (9-10 тис. грн).

Експериментальний проєкт для деокупованих територій

В Україні стартував експериментальний проєкт зі створення кадрового резерву для державних органів, покликаний забезпечити персоналом установи на деокупованих територіях. Йдеться насамперед про районні та обласні військові адміністрації, а також інші органи влади, що відновлюють роботу після звільнення територій. Проєкт реалізується паралельно з ширшою державною політикою відновлення формування кадрового резерву для державної служби. Він є частиною напряму «Професійна публічна служба та управління персоналом» Стратегії реформування державного управління України на 2022-2025 роки. Стратегія передбачає запровадження формування кадрового резерву на посади державної служби з числа кандидатів, які мають відкладене право на зайняття посади та можуть бути призначеними на рівнозначну або нижчу посаду в цьому або іншому державному органі. При цьому має забезпечуватися рівність прав та можливостей для жінок і чоловіків.

Законопроєкт №13478-1: кандидатський та кадровий резерви

На рівні законопроєктної діяльності питання кадрового резерву відображено в законопроєкті №13478-1. Документ передбачає запровадження двох типів резервів: кандидатського та кадрового. До кандидатського резерву включатимуть учасників конкурсів, які потрапили до рейтингу, але не були призначені. До кадрового резерву входитимуть держслужбовці категорій «Б» і «В», яких можуть повторно визначити переможцями та призначити на рівнозначні або нижчі посади без нового відбору. Це не перша спроба ввести такий інститут. У 2020 році був поданий законопроєкт №3491 «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо кандидатського резерву». Хоча Верховна Рада підтримала документ, Президент України наклав вето, яке не вдалося подолати.

Міжнародний досвід: кадровий резерв у країнах ЄС

Дослідницька служба Верховної Ради зазначає, що в Європейському Союзі кадровий резерв не є універсальним інструментом. У деяких країнах, зокрема Болгарії, Польщі та Латвії, подібні механізми законодавчо не закріплені. В інших державах — Румунії, Угорщині, Хорватії та Франції — кадровий резерв існує, але моделі його функціонування різняться. Як правило, резерв формується через внутрішнє та зовнішнє залучення кандидатів шляхом конкурсів, іспитів, професійних співбесід, а також запровадження переваг або пріоритетів для певних категорій осіб при вступі чи переведенні на вищу посаду. Однак, за висновками дослідження, у національному законодавстві держав-членів ЄС кадровий резерв не визначається як обов’язковий цілісний правовий інститут. У деяких країнах його елементи застосовуються паралельно з умовами та механізмами вступу на посаду, переведенням або за обставин тимчасового відтермінування прийняття на посаду.

Відповідність принципам SIGMA та міжнародним стандартам

Дослідницька служба Верховної Ради вказує, що запровадження кандидатського та кадрового резервів загалом узгоджується з принципами державного управління, розробленими Програмою SIGMA. Ці принципи ґрунтуються на чинних актах acquis ЄС, правових інструментах ОЕСР, інших міжнародних стандартах, а також на сучасній практиці держав-членів ЄС та ОЕСР. Зокрема, принцип 9 передбачає, що орган державного управління залучає велику кількість кандидатів, які відповідають критеріям, використовуючи брендинг працедавця та інші інструменти найму. Таким чином, українські ініціативи з формування кадрового резерву відповідають міжнародним рекомендаціям. Водночас експерти звертають увагу на те, що в Україні зберігається гострий дефіцит кадрів у державних органах. За даними НАДС, стартові зарплати на рівні 9–10 тисяч гривень не приваблюють кваліфікованих фахівців, що посилює кадровий голод.

Перспективи та виклики

Успіх експериментального проєкту на деокупованих територіях може стати основою для масштабування системи кадрового резерву на всю державну службу. Однак залишаються відкритими питання фінансування, а також подолання низьких зарплат, які відлякують потенційних кандидатів. Законопроєкт №13478-1 ще має пройти повний цикл законодавчого процесу. Враховуючи попереднє вето Президента на аналогічну ініціативу, його доля залежатиме від політичної волі та компромісів. Міжнародний досвід показує, що кадровий резерв може бути ефективним інструментом, але його впровадження потребує адаптації до національних умов. Україна, обравши шлях реформ, має врахувати як успішні практики країн ЄС, так і власні попередні невдачі.

Підсумок

• Україна реалізує експериментальний проєкт кадрового резерву для держорганів на деокупованих територіях, що є частиною Стратегії реформування державного управління до 2025 року.
• Законопроєкт №13478-1 пропонує створити кандидатський та кадровий резерви для держслужбовців категорій Б і В, дозволяючи призначення без нового конкурсу.
• Попередня спроба 2020 року (законопроєкт №3491) була ветована Президентом і не подолана, що свідчить про складність законодавчих змін.
• У ЄС кадровий резерв не є обов'язковим інститутом: він відсутній у Болгарії, Польщі, Латвії, але існує в різних формах у Румунії, Угорщині, Хорватії та Франції.
• Принципи SIGMA підтримують створення кадрового резерву, рекомендуючи залучати широке коло кандидатів через брендинг роботодавця.
• Кадровий голод у держорганах, зокрема через зарплати 9-10 тис. грн, ускладнює наповнення резерву кваліфікованими кадрами.