Нагорняк пропонує частково скасувати бронювання: ЗСУ зможуть забирати фахівців з підприємств

Факти

• Народний депутат Сергій Нагорняк заявив про можливість часткового зняття бронювання з працівників підприємств.
• Представники ЗСУ зможуть приходити на підприємства та обирати для служби адекватних людей без шкідливих звичок та інвалідності.
• Економіст Андрій Длігач повідомив, що уряд обговорює реформу підходів до визначення критичних підприємств, яка може бути ухвалена в травні.
• Близько 80% бізнесів не мають заброньованих працівників, що створює ризики для економіки.
• Воєнний стан і мобілізацію в Україні продовжено до серпня 2026 року; з 4 травня частині громадян потрібно переоформлювати відстрочки.
• Член комітету з нацбезпеки Федір Веніславський повідомив про альтернативну модель: підприємства можуть сприяти рекрутингу кількох осіб замість одного заброньованого.
• Президент Зеленський підписав законопроєкти №15197 і №15198, які продовжують воєнний стан і мобілізацію на 90 днів з 4 травня 2026 року.

Депутат Нагорняк: бронювання можуть частково скасувати через нестачу мобілізаційного ресурсу

Народний депутат Сергій Нагорняк, член комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, заявив, що в Україні можуть переглянути правила бронювання працівників через нестачу мобілізаційного ресурсу. За його словами, представники Збройних сил України зможуть залучати до війська кваліфікованих фахівців з підприємств, знімаючи з них бронь. Нагорняк пояснив, що раніше державна політика була спрямована на максимальне збереження фахівців у критичних галузях, зокрема в енергетичному секторі. Однак зараз ситуація на фронті вимагає нових рішень. Одним із імовірних варіантів поповнення особового складу армії є саме часткове зняття бронювання з працівників українських підприємств.

Як відбуватиметься процес: ЗСУ обиратимуть адекватних фахівців безпосередньо на підприємствах

Народний обранець детально описав механізм: представники Збройних сил України матимуть змогу прийти на підприємство і вибрати для служби адекватних людей без шкідливих звичок та таких, які не мають інвалідності. «Це абсолютно нормальні люди, фахівці і, звісно, ЗСУ хочуть ними поповнитися», – зауважив Нагорняк. Він підкреслив, що саме працівники вітчизняних компаній зараз розглядаються як головний потенціал для війська. «На підприємствах працюють люди без обмежень, кваліфіковані спеціалісти – і, відповідно, саме вони розглядаються як ресурс для поповнення війська», – резюмував депутат.

Уряд обговорює реформу: від повної відміни до верифікації статусів критичних підприємств

Економіст Андрій Длігач в ефірі Вечір.LIVE повідомив, що уряд обговорює можливу реформу підходів до визначення критичних підприємств та бронювання працівників, яка може бути ухвалена вже у травні. «Зараз розглядаються різні сценарії — від повної відміни до верифікації вже наданих статусів критичних підприємств і перегляду критеріїв», — сказав експерт. За словами Длігача, нинішня система потребує змін, оскільки близько 80% бізнесів не мають заброньованих працівників, що створює ризики для економіки. Експерт також наголосив, що заміна чинної моделі на підхід із «критичним персоналом» могла б зменшити зловживання та потенційно збільшити надходження до бюджету. Рішення, за його словами, може потребувати затвердження Верховної Ради.

Альтернативна модель: бізнес може сприяти рекрутингу замість одного заброньованого

Член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський раніше повідомляв, що в Україні розглядають альтернативні підходи до бронювання працівників під час мобілізації. Зокрема, йдеться про можливість залучення бізнесу до поповнення лав Збройних сил: підприємства, які хочуть зберегти ключових фахівців, можуть сприяти рекрутингу кількох осіб для служби замість одного працівника. За словами депутата, така модель розглядається як один із варіантів і потребує подальшого обговорення. Це може стати компромісом між потребами армії та інтересами бізнесу.

Контекст: воєнний стан продовжено до серпня 2026 року, частина відстрочок потребує переоформлення

В Україні воєнний стан і мобілізацію подовжено до серпня 2026 року, а частині громадян після 4 травня потрібно переоформлювати відстрочки. Водночас у Міноборони повідомляли, що для низки категорій українців відстрочка продовжується автоматично за умови, якщо підстави залишаються чинними та підтверджені в державних реєстрах. Йдеться, зокрема, про людей з інвалідністю, багатодітних батьків, студентів, педагогів, осіб, які доглядають за хворими родичами, а також деякі інші категорії. У разі відсутності актуальних даних у реєстрах громадянам необхідно звернутися до ЦНАП для підтвердження права на відстрочку. Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкти №15197 і №15198, які продовжують воєнний стан і загальну мобілізацію ще на 90 днів, починаючи з 4 травня 2026 року.

Що далі: рішення може бути ухвалене в травні, але потребує схвалення парламенту

За словами Андрія Длігача, рішення про реформу бронювання може потребувати затвердження Верховної Ради. Розгляд різних сценаріїв триває, і уряд планує ухвалити нові підходи вже у травні. Водночас депутат Нагорняк вже попереджав про можливість перегляду правил через нестачу мобілізаційного ресурсу. Президент Зеленський раніше повідомив про початок реформи української армії. За його словами, протягом квітня були погоджені ключові напрямки: військове командування та уряд визначили формулу змін. Таким чином, часткове скасування бронювань може стати частиною ширшої військової реформи.

Підсумок

• Сергій Нагорняк пропонує частково скасувати бронювання, дозволивши ЗСУ забирати фахівців з підприємств.
• Уряд обговорює реформу системи бронювання, яка може бути ухвалена в травні; розглядаються сценарії від повної відміни до верифікації статусів.
• Близько 80% бізнесів не мають заброньованих працівників, що створює економічні ризики.
• Альтернативна модель передбачає, що бізнес може сприяти рекрутингу кількох осіб замість одного заброньованого.
• Воєнний стан і мобілізацію продовжено до серпня 2026 року; з 4 травня частина відстрочок потребує переоформлення.
• Рішення про реформу потребує схвалення Верховної Ради та є частиною ширшої армійської реформи, анонсованої президентом.